Belarusian | Ukrainian
# Texts: 3
# Translation Pairs: 435
# Unique Translation Pairs: 420
# Translation Pairs: 435
# Unique Translation Pairs: 420
Users:
- Nazar Kotsur (3)
Шануйте і любіть свою рідну мову
Nazar Kotsur / Шануйце і любіце сваю родную мову
- Created on 2023-03-03 14:41:45
- Modified on 2023-03-03 15:04:20
- Translated by Nazar Kotsur
- Aligned by Nazar Kotsur
Belarusian
Ukrainian
ШАНУЙЦЕ І ЛЮБІЦЕ СВАЮ РОДНУЮ МОВУ
( Нашым слаўным дзецям , піянерам і школьнікам )
У Расіі быў вялікі педагог Канстанцін Дзмітрыевіч Ушынскі . Усё сваё жыццё ён прысвяціў школьнай справе , выхаванню маладога пакалення . Яго кнігі , напісаныя для пачатковых школ , глыбока прадуманы і складзены з вялікай любоўю . Ён напісаў школьныя чытанкі для першага і другога года навучання «Родное слово» і дзве кнігі «Детский мир» . Гэтыя кнігі не страцілі свайго значэння і ў нашы дні . І цяпер кожны з вас зачытваецца творамі Ушынскага — кароткімі , змястоўнымі , цікавымі расказамі .
Ушынскі натхнёна любіў мову народа , сваё роднае слова , і ў сваіх маладых выхаванцах ён выклікаў пачуццё любві і замілавання да мовы народа .
Нашы беларускія пісьменнікі , кроўныя дзеці свайго народа , не адзін раз гаварылі ў сваіх творах аб вялікім значэнні роднага слова , аб тым , як трэба любіць і шанаваць яго .
Беларускі народ , як і кожны народ , мае сваю багатую гісторыю , гісторыю барацьбы супроць прыгнятальнікаў , барацьбы за сваё сацыяльнае і нацыянальнае вызваленне , за сваю незалежнасць . Толькі Вялікая Кастрычніцкая рэвалюцыя дала яму дзяржаўнасць і прынесла поўную нацыянальную і сацыяльную незалежнасць , забяспечыла буйны росквіт роднага слова , мовы народа , якую пранёс ён праз вякі і не страціў яе .
Савецкі перыяд у гісторыі беларускага народа — гэта сапраўдны залаты век яго развіцця . Пышным цветам расцвітае наша культура , нацыянальная па форме , сацыялістычная па зместу . Вы , дзеці беларускага народа , атрымалі магчымасць вучыцца ў школах на сваёй роднай мове . І не толькі школы мае беларускі народ . У нас ёсць цяпер тэхнікумы , інстытуты , універсітэт , Акадэмія навук , свае тэатры . Усё гэта атрымалі мы дзякуючы нашай роднай савецкай уладзе . І вы , савецкія школьнікі , павінны быць дастойнымі сваёй вялікай Радзімы . Авалодваючы асновамі навук , вам трэба пазнаваць свет , законы , па якіх развіваецца грамадскае жыццё , ведаць і любіць свой народ , сваю Радзіму , будаваць новае жыццё на асновах , указаных нам бяссмертным Леніным , і якія ажыццяўляе наша бальшавіцкая партыя .
Роднае слова — гэта першая крыніца , праз якую мы пазнаём жыццё і акаляючы нас свет . Пагэтаму вам неабходна так старанна вывучаць сваю родную мову , ведаць і любіць лепшыя творы беларускай літаратуры . І перш за ўсё трэба ведаць свой народ , яго гісторыю , яго багатую вусную творчасць .
Шмат вуснай творчасці нашага народа сабрана і запісана этнографамі : легенды , казкі , песні , прыказкі . Але далёка не ўсё з народнай творчасці сабрана і запісана . Ды і цяжка гэта зрабіць , бо народ — вечны і нястомны творца . Жыццё не стаіць на адным месцы , падзеі змяняюцца падзеямі ў нашым няспынным руху наперад . І народ не можа не адклікнуцца на іх сваімі мыслямі і пачуццямі . Таму ўсе выдатнейшыя паэты і пісьменнікі , кампазітары , музыканты прыслухоўваліся і прыслухоўваюцца да творчасці народа , да яго песень , мелодый і выкарыстоўваюць іх у сваіх мастацкіх творах .
Успомніце геніяльнага рускага паэта Пушкіна , успомніце Крылова , Льва Талстога , геніяльнага ўкраінскага кабзара Тараса Шаўчэнку і нашага беларускага песняра-баяна Янку Купалу , а таксама вялікіх кампазітараў — Глінку , Чайкоўскага і другіх . Усе яны чула прыслухоўваліся да голасу свайго народа . Яны бралі ўсё лепшае , што стварыў народ за многавяковую гісторыю , і выкарыстоўвалі ў сваіх творах . Вось чаму іх творчасць так захапляе і палоніць нас сваім хараством , паўнакроўнасцю вобразаў і мастацкага слова .
Вось чаму і вам трэба любіць , ведаць і шанаваць мову свайго народа і ўмець дасканала валодаць ёю .
( Нашым слаўным дзецям , піянерам і школьнікам )
У Расіі быў вялікі педагог Канстанцін Дзмітрыевіч Ушынскі . Усё сваё жыццё ён прысвяціў школьнай справе , выхаванню маладога пакалення . Яго кнігі , напісаныя для пачатковых школ , глыбока прадуманы і складзены з вялікай любоўю . Ён напісаў школьныя чытанкі для першага і другога года навучання «Родное слово» і дзве кнігі «Детский мир» . Гэтыя кнігі не страцілі свайго значэння і ў нашы дні . І цяпер кожны з вас зачытваецца творамі Ушынскага — кароткімі , змястоўнымі , цікавымі расказамі .
Ушынскі натхнёна любіў мову народа , сваё роднае слова , і ў сваіх маладых выхаванцах ён выклікаў пачуццё любві і замілавання да мовы народа .
Нашы беларускія пісьменнікі , кроўныя дзеці свайго народа , не адзін раз гаварылі ў сваіх творах аб вялікім значэнні роднага слова , аб тым , як трэба любіць і шанаваць яго .
Беларускі народ , як і кожны народ , мае сваю багатую гісторыю , гісторыю барацьбы супроць прыгнятальнікаў , барацьбы за сваё сацыяльнае і нацыянальнае вызваленне , за сваю незалежнасць . Толькі Вялікая Кастрычніцкая рэвалюцыя дала яму дзяржаўнасць і прынесла поўную нацыянальную і сацыяльную незалежнасць , забяспечыла буйны росквіт роднага слова , мовы народа , якую пранёс ён праз вякі і не страціў яе .
Савецкі перыяд у гісторыі беларускага народа — гэта сапраўдны залаты век яго развіцця . Пышным цветам расцвітае наша культура , нацыянальная па форме , сацыялістычная па зместу . Вы , дзеці беларускага народа , атрымалі магчымасць вучыцца ў школах на сваёй роднай мове . І не толькі школы мае беларускі народ . У нас ёсць цяпер тэхнікумы , інстытуты , універсітэт , Акадэмія навук , свае тэатры . Усё гэта атрымалі мы дзякуючы нашай роднай савецкай уладзе . І вы , савецкія школьнікі , павінны быць дастойнымі сваёй вялікай Радзімы . Авалодваючы асновамі навук , вам трэба пазнаваць свет , законы , па якіх развіваецца грамадскае жыццё , ведаць і любіць свой народ , сваю Радзіму , будаваць новае жыццё на асновах , указаных нам бяссмертным Леніным , і якія ажыццяўляе наша бальшавіцкая партыя .
Роднае слова — гэта першая крыніца , праз якую мы пазнаём жыццё і акаляючы нас свет . Пагэтаму вам неабходна так старанна вывучаць сваю родную мову , ведаць і любіць лепшыя творы беларускай літаратуры . І перш за ўсё трэба ведаць свой народ , яго гісторыю , яго багатую вусную творчасць .
Шмат вуснай творчасці нашага народа сабрана і запісана этнографамі : легенды , казкі , песні , прыказкі . Але далёка не ўсё з народнай творчасці сабрана і запісана . Ды і цяжка гэта зрабіць , бо народ — вечны і нястомны творца . Жыццё не стаіць на адным месцы , падзеі змяняюцца падзеямі ў нашым няспынным руху наперад . І народ не можа не адклікнуцца на іх сваімі мыслямі і пачуццямі . Таму ўсе выдатнейшыя паэты і пісьменнікі , кампазітары , музыканты прыслухоўваліся і прыслухоўваюцца да творчасці народа , да яго песень , мелодый і выкарыстоўваюць іх у сваіх мастацкіх творах .
Успомніце геніяльнага рускага паэта Пушкіна , успомніце Крылова , Льва Талстога , геніяльнага ўкраінскага кабзара Тараса Шаўчэнку і нашага беларускага песняра-баяна Янку Купалу , а таксама вялікіх кампазітараў — Глінку , Чайкоўскага і другіх . Усе яны чула прыслухоўваліся да голасу свайго народа . Яны бралі ўсё лепшае , што стварыў народ за многавяковую гісторыю , і выкарыстоўвалі ў сваіх творах . Вось чаму іх творчасць так захапляе і палоніць нас сваім хараством , паўнакроўнасцю вобразаў і мастацкага слова .
Вось чаму і вам трэба любіць , ведаць і шанаваць мову свайго народа і ўмець дасканала валодаць ёю .
ШАНУЙТЕ
І
ЛЮБІТЬ
СВОЮ
РІДНУ
МОВУ
( Нашим славним дітям , піонерам і школярам )
У Росії був великий педагог Костянтин Дмитрович Ушинський . Усе своє життя він присвятив шкільній справі , вихованню молодого покоління . Його книги , написані для початкових шкіл , глибоко продумані та укладені з великою любов ' ю . Він написав шкільні читанки для першого та другого років навчання «Рідне слово» та дві книги «Дитячий світ . » Ці книги не втратили свого значення й у наші дні . І тепер кожен з вас зачитується творами Ушинського — короткими , змістовними , цікавими розповідями .
Ушинський натхненно любив мову народу , своє рідне слово , і у своїх молодих вихованцях він викликав почуття любови та зворушення до мови народу .
Наші білоруські письменники , кровні діти свого народу , не раз говорили у своїх творах про велике значення рідного слова , про те , як треба любити й шанувати його .
Білоруський народ , як і кожен народ , має свою багату історію , історію боротьби проти гнобителів , боротьби за своє соціальне і національне визволення , за свою незалежність . Тільки Велика Жовтнева революція дала йому державність і принесла повну національну і соціальну незалежність , забезпечила буйний розквіт рідного слова , мови народу , яку проніс він крізь віки та не втратив .
Радянський період в історії білоруського народу — це справжній золотий вік його розвитку . Пишним цвітом квітне наша культура , національна за формою , соціалістична за змістом . Ви , діти білоруського народу , отримали можливість вчитись у школах рідною мовою . І не тільки школи має білоруський народ . У нас тепер є технікуми , інститути , університет , Академія наук , свої театри . Усе це ми отримали завдяки нашій рідній радянській владі . І ви , радянські школярі , повинні бути гідними своєї великої Батьківщини . Оволодіваючи основами наук , вам треба пізнавати світ , закони , за якими розвивається громадське життя , знати та любити свій народ , свою Батьківщину , будувати нове життя на засадах , вказаних нам безсмертним Леніном , і які втілює в життя наша більшовицька партія .
Рідне слово — це перше джерело , крізь яке ми пізнаємо життя та навколишній світ . Через це вам необхідно так старанно вивчати свою рідну мову , знати й любити найкращі твори білоруської літератури . І перш за все треба знати свій народ , його історію , його багату усну творчість .
Багато усної творчости нашого народу зібрано і записано етнографами : легенди , казки , пісні , приказки . Але далеко не все з народної творчости зібрано та записано . Та й важко це зробити , бо народ — вічний і невтомний творець . Життя не стоїть на місці , події змінюються подіями у нашому неспинному русі вперед . І народ не може не відгукнутися на них своїми думками та почуттями . Тому усі найвидатніші поети та письменники , композитори , музиканти прислуховувалися і прислуховуються до творчости народу , до його пісень , мелодій , та використовують їх у своїх мистецьких творах .
Згадайте геніального російського поета Пушкіна , згадайте Крилова , Льва Толстого , українського кобзаря Тараса Шевченка і нашого білоруського пісняра-баяна Янку Купалу , а також великих композиторів — Глінку , Чайковського та інших . Усі вони чуйно прислуховувалися до голосу свого народу . Вони брали усе найкраще , що створив народ за багатовікову історію , та використовували у своїх творах . Ось чому їхня творчість так захоплює і чарує нас своєю красою , повнокровністю образів та мистецького слова .
Ось чому і вам потрібно любити , знати й шанувати мову свого народу , і вміти досконало володіти нею .
( Нашим славним дітям , піонерам і школярам )
У Росії був великий педагог Костянтин Дмитрович Ушинський . Усе своє життя він присвятив шкільній справі , вихованню молодого покоління . Його книги , написані для початкових шкіл , глибоко продумані та укладені з великою любов ' ю . Він написав шкільні читанки для першого та другого років навчання «Рідне слово» та дві книги «Дитячий світ . » Ці книги не втратили свого значення й у наші дні . І тепер кожен з вас зачитується творами Ушинського — короткими , змістовними , цікавими розповідями .
Ушинський натхненно любив мову народу , своє рідне слово , і у своїх молодих вихованцях він викликав почуття любови та зворушення до мови народу .
Наші білоруські письменники , кровні діти свого народу , не раз говорили у своїх творах про велике значення рідного слова , про те , як треба любити й шанувати його .
Білоруський народ , як і кожен народ , має свою багату історію , історію боротьби проти гнобителів , боротьби за своє соціальне і національне визволення , за свою незалежність . Тільки Велика Жовтнева революція дала йому державність і принесла повну національну і соціальну незалежність , забезпечила буйний розквіт рідного слова , мови народу , яку проніс він крізь віки та не втратив .
Радянський період в історії білоруського народу — це справжній золотий вік його розвитку . Пишним цвітом квітне наша культура , національна за формою , соціалістична за змістом . Ви , діти білоруського народу , отримали можливість вчитись у школах рідною мовою . І не тільки школи має білоруський народ . У нас тепер є технікуми , інститути , університет , Академія наук , свої театри . Усе це ми отримали завдяки нашій рідній радянській владі . І ви , радянські школярі , повинні бути гідними своєї великої Батьківщини . Оволодіваючи основами наук , вам треба пізнавати світ , закони , за якими розвивається громадське життя , знати та любити свій народ , свою Батьківщину , будувати нове життя на засадах , вказаних нам безсмертним Леніном , і які втілює в життя наша більшовицька партія .
Рідне слово — це перше джерело , крізь яке ми пізнаємо життя та навколишній світ . Через це вам необхідно так старанно вивчати свою рідну мову , знати й любити найкращі твори білоруської літератури . І перш за все треба знати свій народ , його історію , його багату усну творчість .
Багато усної творчости нашого народу зібрано і записано етнографами : легенди , казки , пісні , приказки . Але далеко не все з народної творчости зібрано та записано . Та й важко це зробити , бо народ — вічний і невтомний творець . Життя не стоїть на місці , події змінюються подіями у нашому неспинному русі вперед . І народ не може не відгукнутися на них своїми думками та почуттями . Тому усі найвидатніші поети та письменники , композитори , музиканти прислуховувалися і прислуховуються до творчости народу , до його пісень , мелодій , та використовують їх у своїх мистецьких творах .
Згадайте геніального російського поета Пушкіна , згадайте Крилова , Льва Толстого , українського кобзаря Тараса Шевченка і нашого білоруського пісняра-баяна Янку Купалу , а також великих композиторів — Глінку , Чайковського та інших . Усі вони чуйно прислуховувалися до голосу свого народу . Вони брали усе найкраще , що створив народ за багатовікову історію , та використовували у своїх творах . Ось чому їхня творчість так захоплює і чарує нас своєю красою , повнокровністю образів та мистецького слова .
Ось чому і вам потрібно любити , знати й шанувати мову свого народу , і вміти досконало володіти нею .
Білим цвітом красує калина…
Nazar Kotsur / Максім Багдановіч
- Created on 2023-03-03 16:48:02
- Modified on 2023-03-03 16:57:20
- Translated by Михайло Драй-Хмара
- Aligned by Nazar Kotsur
Belarusian
Ukrainian
Белым кветам адзета каліна
Ды бялей ад каліны Марына
— А чаго ты , як месяц , красна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
Раз вярнулася позна Марына ;
У касе яе кветка каліны .
— А чаго ты , як месяц , ясна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
Ды не век расцвітае каліна ,
Не ўплятае ўжо кветак Марына .
— А чаго ты , як месяц , сумна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
А калі абляцела каліна , —
Атруцілася зеллем Марына ,
І , як месяц далёкі , блядна
Ў дамавіне ляжала яна .
Ды бялей ад каліны Марына
— А чаго ты , як месяц , красна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
Раз вярнулася позна Марына ;
У касе яе кветка каліны .
— А чаго ты , як месяц , ясна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
Ды не век расцвітае каліна ,
Не ўплятае ўжо кветак Марына .
— А чаго ты , як месяц , сумна ?
— Я не ведаю , — кажа яна .
А калі абляцела каліна , —
Атруцілася зеллем Марына ,
І , як месяц далёкі , блядна
Ў дамавіне ляжала яна .
Білим
цвітом
красує
калина
,
за калину біліша Марина .
— «Ти чого , як той місяць , ясна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
Раз вернулася пізно Марина ,
а в волоссі біліє калина .
— «Ти чого , як той місяць , чудна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
Та не вік же квітує калина , —
не вплітає вже квітів Марина .
— «Ти чого , як той місяць , сумна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
А коли облетіла калина ,
отруїлася зіллям Марина ,
і , як місяць , бліда і страшна
в домовині лежала вона .
за калину біліша Марина .
— «Ти чого , як той місяць , ясна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
Раз вернулася пізно Марина ,
а в волоссі біліє калина .
— «Ти чого , як той місяць , чудна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
Та не вік же квітує калина , —
не вплітає вже квітів Марина .
— «Ти чого , як той місяць , сумна ? »
— «Я не знаю» — сказала вона .
А коли облетіла калина ,
отруїлася зіллям Марина ,
і , як місяць , бліда і страшна
в домовині лежала вона .
В єгипетській далекій стороні
Nazar Kotsur / Максім Багдановіч
- Created on 2023-03-03 16:50:57
- Modified on 2023-03-03 17:01:10
- Translated by Михайло Драй-Хмара
- Aligned by Nazar Kotsur
Belarusian
Ukrainian
Паміж пяскоў Егіпецкай зямлі ,
Над хвалямі сінеючаго Ніла
Ўжо колькі тысяч год стаіць магіла :
Ў гаршчку насеньня жменю там знайшлі .
Хоць зернейкі засохшымі былі ,
Усё-ж такі жыцьцёвая іх сіла
Збудзілася і буйна ўскаласіла
Парой вясенняй збожжэ на ральлі .
Вось сымвол твой , забыты краю родны !
Зварушэны нарэшці дух народны ,
Я верую , бязплодна не засьне ,
А ўперад рынецца , маўляў крыніца ,
Каторая магутна , гучна мкне ,
Здалеўшы з глебы на прастор прабіцца .
Над хвалямі сінеючаго Ніла
Ўжо колькі тысяч год стаіць магіла :
Ў гаршчку насеньня жменю там знайшлі .
Хоць зернейкі засохшымі былі ,
Усё-ж такі жыцьцёвая іх сіла
Збудзілася і буйна ўскаласіла
Парой вясенняй збожжэ на ральлі .
Вось сымвол твой , забыты краю родны !
Зварушэны нарэшці дух народны ,
Я верую , бязплодна не засьне ,
А ўперад рынецца , маўляў крыніца ,
Каторая магутна , гучна мкне ,
Здалеўшы з глебы на прастор прабіцца .
В
єгипетській
далекій
стороні
,
серед пісків , край голубого Ніла ,
кількадесят віків стоїть могила , —
там зерна пригорошню знайшли в труні .
В тисячолітньому пробувши сні ,
воно засохло , та живуща сила
збудилася і буйно позернила
стрункий і гойний колос навесні .
Це — образ твій , о , краю мій забутий !
Прокинувшись , нарешті , дух розкутий —
я вірую — удруге не засне ,
а дзвінко й радісно вперед полине ,
мов джерело , потужне і ясне ,
що , на простір пробившись , вільно рине .
серед пісків , край голубого Ніла ,
кількадесят віків стоїть могила , —
там зерна пригорошню знайшли в труні .
В тисячолітньому пробувши сні ,
воно засохло , та живуща сила
збудилася і буйно позернила
стрункий і гойний колос навесні .
Це — образ твій , о , краю мій забутий !
Прокинувшись , нарешті , дух розкутий —
я вірую — удруге не засне ,
а дзвінко й радісно вперед полине ,
мов джерело , потужне і ясне ,
що , на простір пробившись , вільно рине .